червня 13, 2024

       Сьогодні сучасна українська література є надзвичайно різноманітною та багатоплановою. Вона усе більше завойовує авторитет серед читачів і допомагає осягнути нюанси свого часу. У цьому безмежному океані друкованого слова будь-хто може  знайти книгу до душі, бо в ній представлено багато стилів, жанрів, думок, поглядів та оцінок.

Книга - чудовий світ перетворень, через який ми відчуваємо радість,біль,щастя. В бібліотеці с. Ставки оформлена книжна виставка ,, Читаємо українське" 




  

червня 02, 2024

                                          1 червня Міжнародний  День захисту дітей.

Дитина – дивовижна і неповторна краплинка чистої, живої, джерельної води, яку потрібно берегти, любити, і лише тоді, вона перетвориться в дивовижну, повноводну річку, бездонне море, повноводний океан, – океан почуттів, емоцій та вражень.
Кожна дитина повинна мати дитинство, яке має бути під захистом: захистом прав, здоров’я і життя. А ще діти повинні мати відчуття повної безпеки, любові та підтримки. Бути частиною повноцінної сім’ї, бавитися та пустувати, не остерігаючись тривог…
Війна вкрала в українських дітей не лише ці можливості. У багатьох – навіть здоров’я та життя.

           День захисту дітей – особливе свято. Бо вся країна стоїть одним фронтом за те, щоб побороти загарбника та захистити наше найцінніше. Щоб спочатку повернути на вулиці всієї України щирий дитячий сміх. А тоді – права дітей на творчість, освіту, мрії та гідне життя.
Нехай вони ростуть під щоденним Божим захистом.










квітня 25, 2024

Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій землі

 26 квітня в Україні відзначають 38 річницю аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала однією з найстрашніших катастроф за всю історію ядерної енергетики. Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров'ю мільйонів українців.

 День пам'яті Чорнобиля 26 квітня є днем пам'яті про саму катастрофу і загиблих в ній, а також героїзму працівників станції, ліквідаторів, пожежників, медиків всіх людей, причетних до піквідації наслідків аварії. 

До цієї дати в бібліотеці села Ставки оформлена виставка .




квітня 11, 2024

 Історія села Ставки

Часточкою нашої Батьківщини є рідне село, де живуть найрідніші наші люди - батьки. Тут наші будинки, наші друзі, це найрідніше місце на землі. Кожна людина повинна знати своє минуле. Адже є такий вислів "Той, хто не знає минулого, не вартий свого майбутнього".
Село «Ставки» засноване поміщиком Акацатовим у 1870-80 роках. У володіннях землевласника було 1841 десятин землі і вона належала до Кіндратівської волості Ананівського повіту Херсонської губернії.
Кіндратівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Ананьївського повіту Херсонської губернії. Станом на 1886 рік волость складалася з 18 поселень, 18 сільських громад. Населення — 2899 осіб (1504 чоловічої статі та 1395 — жіночої), 276 дворових господарств.
Найбільші поселення сіл волості: Кіндратівка — колишнє державне село, що знаходилось за 15 верст від повітового міста (в селі була православна церква (Богословська, 1825 р. заснування); Качурівка — колишнє власницьке село (Покровська церква - 18 - - г. заснування ); Перешори — колишнє власницьке село (Полушори-Ганьски) (Миколаевська церква - 1817 г. заснування).
До сіл Кіндратівської волості належали і села Заровне, Благодатне (Новий мир), Журовка (Зірка) - власницькі села Акацатова, а сучасна територія села Ставки за картою Шуберта (1868 - 1877 рр.)майже співпадає з колишнім поселенням Заровная.
Акацатови - дворянський рід внесений в Дворянські родовідні книги Катеринославської в 1794 році і Херсонської губерній. Герб Затверджено в 1808 році за запитом колезького радника Миколи Юрійовича Акацатова.
Поміщик В.Акацатов мав одного сина. Помер Акацатов у 1906 році і похований у лісі біля села Ставки. До недавньої пори на місці поховання була плита і це місце жителі називали панським кладовищем, бо на ньому була похована вся родина пана: ("25 марта 1818 года умерла и погребена слободи Акацатовой помещика Тимофея Акацатова мать Мария, 96 лет").
Старожили пам’ятають оселю панича - двоповерховий будинок з гарним садом з широкими алеями і фонтанами.
У 1917 році будівлю пана Акацатова було зруйновано. На території колишньої садиби ще довгий час залишалися ями, які пан використовував для зберігання води. Згодом у колгоспі їх стали використовувати під соління силосу для худоби.
Біля панського ставка була невеличка капличка.
У 1900 році поміщик Акацатов продав землю з поодинокими будинками хуторян пану Г.Реммїху.
В ті часи сусідом землевласника Акацатова був пан Маслінський, який у 1907 році купив у селі Вишневе п’ять десятин землі у поміщика Унтілова разом із будинком. До речі, будинок Маслинського у селі Вишневе існує і досі.
Так сталося, що пан Маслінський, по розповідям старожилів, програв в карти будівлі, які були на території нинішнього села Ставки (Чапаєво) землевласнику Ремміху.
Згодом Ремміх заснував село Ставки (Чапаєво), яке спочатку називалось Ремахов. Землевласник у період з 1900 по 1914 рік побудував багато приміщень для худоби, для життя робітників. Всі будівлі були з кам’яної цегли. Заняттям селян було землеробство і скотарство. На території села до теперішнього часу збереглися будівлі від Ремміха.
Землевласники наших земель були людьми багатими і шляхетними. Допомагали навчальним та медичним закладам, про що свідчить історичні документи.
Земська документація за 1903 р. містить відомості про пожертвування по 125 руб. від П. Казаринова, А. Краузе та Г. Ремміха, на які був придбаний стерилізатор для Ананьївської лікарні ( Постановления Ананьевского уездного очередного земского собрания сессии 1903 года (с приложением докладов и отчетов управы). – Ананьев: Типография Е. Н. Макаревича А. А. Коняхина, 1903. – 426 с).
Пожертвування будівель, грошових коштів для заснування навчальних і лікувальних закладів відбувалося також, як остання воля дворянина-жертводавця. Зокрема, в 1895 р. поручик М. Унтілов заповів у розпорядження Ананьївського земства для влаштування школи в с. Каприца (Унтілівка) – 5 тис. руб., в с. Чегодарівка (Греково) – 500 руб ( "УЧАСТЬ ШЛЯХЕТНОГО СТАНУ В СПРАВІ БЛАГОДІЙНОСТІ В ХЕРСОНСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ" : Наукові записки ВДПУ ім. М.М. Коцюбинського. Серія: Історія. – 2017.- Вип. 25).
У 1916-17 роках Ремміх виїхав за кордон.
Після революції 1917 року панська земля була розподілена між малоземельними та безземельними селянами, які проживали на хуторах.
У 1923 році в селі Ремахов була створена комуна , яку називали «Від темноти до світла» . Перший керівник цієї комуни Безажар.
У приміщенні теперішнього Будинку культури села Ставки жили комунари, їх там кормили, грала музика. В той час люди жили важко, а в комуні кормили три рази на день, тому в наше село приїжджали на постійне проживання люди здалека. Жили у гуртожитках, колишніх будівлях пана Ремміха та поміщика Акацатова. Працювали на полях, займалися тваринництвом.
( матеріал підготовлений бібліотекарем села Ставки Тетяною Дем'яненко в рамках краєзнавчого конкурсу Публічної бібліотека ім. Є.Чикаленка "Моє село від сивої давнини до сьогодення")



листопада 25, 2021

Село Ставки (Чапаєво)

Засновано поміщиком Акацатовим в 1870-80 роках. Була побудована гарна двоповерхова будівля, навколо розбитий гарний сад з алеями. Біля ставка збудована  невеличка капличка,біля неї склепи для поховання, обкладені мармуром. Але в 1900 році ці землі купує поміщик Ремах і село отримало нову назву – Ремах. В 1917 році пан втікає до Німеччини а на його землях утворюється спочатку комуна, а потім колгосп імені Чапаєва. Село також перейменували в Чапаєво. В 2015 році в зв'язку з декомунізацією село перейменували в Ставки.